- кукуріку
- —————————————————————————————кукурі́ку́вигукнезмінювана словникова одиниця
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
Кукур — мастер серебряного дела.Черкесия. Вторая половина XIX в. Подпись: Работал Кукур … Энциклопедия вооружений
кукурікати — кукурі/каю, кукурі/каєш і рідко кукурі/чу, кукурі/чеш, недок. 1) Видавати звуки кукуріку (про півня). 2) перен., розм. Не маючи іншого виходу, перебувати десь, очікуючи кращих обставин, умов … Український тлумачний словник
кукурікання — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
кукурікати — дієслово недоконаного виду рідко … Орфографічний словник української мови
кукурікнути — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
кукурікання — я, с. Дія за знач. кукурікати 1) і звуки, утворювані цією дією … Український тлумачний словник
кукурікнути — ну, неш, док. Однокр. до кукурікати 1) … Український тлумачний словник
Кукур — 1) р. , пп Аюмкана, система Маи. Название с эвенк. куку – зеленовато серый цвет воды [22]. 2) гора (1874 м) в Зейском р не название с монгол. : кукуй небольшая лесная роща, колок среди открытых ландшафтов [13]; др. вариант куку – зеленовато серый … Топонимический словарь Амурской области
кукуріку — виг. Звуконаслідування, що означає крик півня. || у знач. присудка. || у знач. ім … Український тлумачний словник
кукуруза — кукур уза, ы … Русский орфографический словарь